Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 року Справа № 5021/1522/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого-доповідача), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.розглянувши касаційну скаргуПриватного підприємства "Зевс" в особі ліквідатора Кривенка Бориса Григоровичана постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 рокуу справі господарського суду№ 5021/1522/12 Сумської областіза заявоюУправління Пенсійного фонду України в місті Ромнах та Роменському районі доПриватного підприємства "Зевс"про визнання банкрутом ліквідаторКривенко Б.Г.за відсутності явки в судове засідання представників учасників провадження у справі,

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Сумської області від 18.10.2012 року за заявою Управління Пенсійного фонду України в місті Ромнах та Роменському районі (далі - ініціюючого кредитора) порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Зевс" (далі - боржника) з урахуванням особливостей, передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 1 - 2).

Постановою господарського суду Сумської області від 15.11.2012 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кривенка Б.Г., якого зобов'язано виконати дії з ліквідації боржника у відповідності з положеннями Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, та надати суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута з доданими до нього документами (том 1, а.с. 134 - 136).

17.01.2014 року, на виконання постанови про визнання боржника банкрутом, ліквідатор банкрута Кривенко Б.Г. надав суду звіт ліквідатора з додатками (вх. №758), в тому числі й ліквідаційний баланс банкрута станом на 17.01.2014 року, складені за наслідками проведення ліквідаційної процедури у даній справі (том 2, а.с. 11 - 250, том 3, а.с. 1 - 8); ухвалою від 14.01.2014 року розгляд звіту ліквідатора призначено в судовому засіданні на 17.02.2014 року, яке неодноразово відкладалося ухвалами місцевого господарського суду (том 2, а.с. 9, 28-29, 59-60, 78-79, 113-114, 122-123, 145-146, 175-176).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 17.02.2014 року продовжено строк ліквідаційної процедури у справі до 15.05.2014 року (том 2, а.с. 24 - 25).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.10.2014 року (суддя Соп'яненко О.Ю.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, Приватне підприємство "Зевс" ліквідовано як юридичну особу, вимоги кредиторів, незадоволені за недостатністю майна банкрута, визнано погашеними, зобов'язано державного реєстратора провести державну реєстрацію припинення юридичної особи-банкрута та направити органам державної статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про припинення юридичної особи-банкрута, провадження у даній справі про банкрутство припинено (том 3, а.с 192 - 194). Судове рішення мотивоване встановленням обставин повноти здійснених ліквідатором дій в ході ліквідаційної процедури та надання суду документів, що свідчать про завершення ліквідаційної процедури, у тому числі ліквідаційного балансу банкрута з непогашеною кредиторською заборгованістю у зв'язку з відсутністю активів підприємства-боржника, які можна було б направити на погашення кредиторської заборгованості.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, заставний кредитор боржника - ПАТ "Укргазбанк" в особі Сумської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 09.10.2014 року та відмовити у затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, обґрунтовуючи неповнотою дослідження місцевим господарським судом обставин справи при винесенні оскаржуваного судового рішення та передчасністю висновків суду про повноту здійснених ліквідатором дій в ході ліквідаційної процедури банкрута та можливість затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, припинення боржника, як юридичної особи, з припиненням провадження у справі про банкрутство.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Здоровко Л.М., судді: Бородіна Л.І., Гетьман Р.А.) апеляційну скаргу ПАТ "Укргазбанк" в особі Сумської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" задоволено, ухвалу господарського суду Сумської області від 09.10.2014 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури (том 4, а.с. 16 - 23).

Не погоджуючись з винесеною постановою, боржник в особі ліквідатора Кривенка Б.Г. (далі - скаржник) звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 26.01.2015 року та припинити провадження у даній справі про банкрутство, аргументуючи порушенням судом апеляційної інстанції положень статей 16 - 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та статті 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник зазначив про безпідставність в цілому порушення щодо підприємства-боржника провадження у справі про банкрутство за особливостями провадження згідно статті 52 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, з підстав його відсутності за місцезнаходженням, що спростовується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно Витягу за №18627662 від 06.05.2014 року про місцезнаходження Приватного підприємства "Зевс" за адресою: "42000, Сумська область, місто Ромни, вул. Щучки, будинок 4".

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 1 статті 5 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 52 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього. Ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до боржника.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 26 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 32 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника.

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою суду першої інстанції від 15.11.2012 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Кривенка Б.Г., якого зобов'язано виконати дії з ліквідації боржника у відповідності з положеннями Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, надати суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута з доданими до нього документами (том 1, а.с. 134 - 136).

Судами встановлено, що 17.01.2014 року ліквідатором банкрута Кривенком Б.Г. подано до суду на затвердження звіт ліквідатора з додатками, в тому числі й ліквідаційний баланс банкрута станом на 17.01.2014 року та реєстр вимог кредиторів боржника з грошовими вимогами на загальну суму 1 593 068, 12 грн., складені за наслідками проведення ліквідаційної процедури у даній справі (вх. №758) (том 2, а.с. 11 - 250, том 3, а.с. 1 - 8).

Розглянувши наданий суду звіт ліквідатора про виконану роботу та додатки до нього, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ліквідатором боржника виконано всі дії з ліквідації банкрута, тому є підстави для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута з припиненням банкрута, як юридичної особи, та припинення провадження у справі про банкрутство з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що в ході ліквідаційної процедури ліквідатором вжито всіх необхідних заходів щодо пошуку, виявлення та повернення майнових активів банкрута, зокрема, належних дій щодо направлення запитів до відповідних органів та установ, за результатами чого було з'ясовано, що на рахунках підприємства-банкрута, відкритих в установах банків, відсутні грошові кошти, за рахунок яких можна було б погасити кредиторську заборгованість на суму більш як 1,5 млн. грн., майно, на яке можна було б звернути стягнення, у боржника відсутнє.

Також, місцевим господарським судом встановлено обставини відчуження підприємством-боржником в особі його керівника ОСОБА_5 до моменту відкриття ліквідаційної процедури у справі на користь ТОВ "Чін-Чін Україна" деревообробного станка ТД-500, який перебував у заставі банку як забезпечення виконання зобов'язань боржника з повернення кредитних коштів. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що у зв'язку з відсутністю відомостей про місцезнаходження бухгалтерської документації банкрута та ненаданням банком-заставодержателем доказів на підтвердження реального існування предмета застави, ліквідатор банкрута Кривенко Б.Г. не мав можливості встановити факт наявності спірного заставного майна на момент одержання підприємством-боржником кредитних коштів.

Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута станом на 17.01.2014 року та припиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатором Кривенком Б.Г. виконано всі дії з ліквідації банкрута та надано суду документи, що підтверджують завершення ліквідаційної процедури, в тому числі й ліквідаційний баланс з непогашеною кредиторською заборгованістю у зв'язку з відсутністю активів, які можна було б направити на погашення кредиторської заборгованості.

Переглядаючи справу в повному обсязі, апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції про належне виконання ліквідатором усіх дій в ході ліквідаційної процедури та не погодився із здійсненою судом першої інстанції оцінкою доказів у справі.

Апеляційним судом встановлено, в ході здійснення ліквідаційної процедури у даній справі ліквідатором Кривенком Б.Г. зроблено ряд запитів до державних органів та отримано відповіді про те, що станом на поточну дату за банкрутом не зареєстровано об'єктів нерухомого майна, сільськогосподарських машин, земельних ділянок, майно комунальної власності в оренду підприємству-боржнику не надавалося, захисні споруди цивільної оборони за боржником не значаться (том 2, а.с. 36, 40, 42, 44), однак, на запит ліквідатора до УДАІ УМВС України в Сумській області отримано відповідь за вих. №10/5933 від 05.12.2012 року про наявність зареєстрованого за боржником автомобіля МАЗ 5334, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (том 2, а.с. 39), на що місцевий господарський суд, затверджуючи звіт ліквідатора за відсутністю у боржника будь-якого майна (як рухомого, так і нерухомого), яке можна було б спрямувати на погашення кредиторської заборгованості, увагу не звернув.

Також, апеляційним судом встановлено, що поза увагою суду першої інстанції залишилися обставини невиконання ліквідатором Кривенком Б.Г. вимог частини 7 статті 30 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року щодо закриття банківських рахунків банкрута та спрямування залишку коштів на них на основний рахунок боржника, який використовується в ході ліквідаційної процедури.

Апеляційний суд зазначив, що в порушення положень частини 1 статті 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, ліквідатор Кривенко Б.Г. не вжив належних заходів щодо звільнення керівника підприємства-банкрута ОСОБА_5 після відкриття ліквідаційної процедури у справі постановою про визнання боржника банкрутом від 15.11.2012 року, оскільки згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.05.2014 року ОСОБА_5 значиться як учасник (директор) ПП "Зевс" (том 3, а.с. 69 - зворот).

Суд апеляційної інстанції встановив обставини надіслання ліквідатором Кривенком Б.Г. на адресу підприємства-банкрута запиту з вимогою надати печатку та документацію боржника, який відділенням поштового зв'язку було повернено з відміткою про те, що адресат вибув (том 2, а.с. 24-27); також, ліквідатор банкрута направив лист до Роменського МВ УМВС України в Сумській області з проханням встановити місцезнаходження керівництва Приватного підприємства "Зевс", його печатки, штампу та бухгалтерської документації, у відповідь на який правоохоронним органом було зазначено про те, що порушене ліквідатором Кривенком Б.Г. питання не входить до компетенції міліції, а у зверненні ліквідатором не було надано відомостей щодо конкретної особи, яка не передає печатки, штамп, бухгалтерську та іншу документацію банкрута, його матеріальні цінності (том 2, а.с. 33-34). При цьому, апеляційний суд зазначив, що в матеріалах даної справи містяться відомості щодо учасника (директора) боржника - ОСОБА_5 та його місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 (том 3, а.с. 69 - зворот), однак, доказів звернення ліквідатора Кривенка Б.Г. до колишнього директора підприємства-банкрута за місцем його проживання з вимогою передати печатку, штамп, бухгалтерську та іншу документацію банкрута, господарському суду надано не було.

Також, апеляційним судом встановлено, що в порушення вимог статті 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, ліквідатором не вживалися належні заходи щодо пошуку, виявлення та повернення майна, яке належало банкруту до порушення справи про банкрутство та знаходиться у третіх осіб, а саме: верстата брусувального ТД-500, лінії оптимізації Оптима-7 та заготовки паркетної дубової в кількості 35,5 м.куб. та дошки дубової обрізної в кількості 54 м.куб., про конкретні адреси місцезнаходження якого банк-заставодержатель повідомляв ліквідатора Кривенка Б.Г. листом у квітні 2013 року (том 3, а.с. 167). Зокрема, ліквідатором банкрута не вживалися заходи щодо визнання в судовому порядку недійсним договору купівлі-продажу, за яким у березні 2011 року директор Приватного підприємства "Зевс" ОСОБА_5 незаконно відчужив без згоди ПАТ "Укргазбанк" в особі Сумської обласної дирекції АБ "Укргазбанк", як заставодержателя, належний банкруту на праві власності верстат брусувальний ТБ-500 на користь Приватного підприємства "Зевс-Д", директором якого також був ОСОБА_5 та яке в подальшому перепродало спірне рухоме майно за ціною в розмірі 100 000 грн. ТОВ "Чін-Чін Україна" на підставі договору купівлі-продажу №01/201-В від 24.03.2011 року (том 3, а.с. 39-40), не досліджувались дані угоди як такі, що укладені між зацікавленими особами, оскільки керівник боржника був на момент відчуження керівником юридичної особи, яка придбала майно боржника.

З огляду на таке, апеляційний суд дійшов висновку, що бездіяльність ліквідатора Кривенка Б.Г. щодо повернення незаконно відчуженого заставного майна банкрута порушує права та інтереси ПАТ "Укргазбанк" в особі Сумської обласної дирекції АБ "Укргазбанк", як заставного кредитора, не відповідає вимогам статті 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, щодо обов'язку ліквідатора в ході ліквідаційної процедури вжити заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

З огляду на встановлене та врахувавши те, що ліквідатором не здійснювався належний розшук майна боржника, не вживались заходи з повернення майна в порядку визнання недійсними сумнівних угод керівництва боржника до моменту порушення справи про банкрутство, не закрито рахунки підприємства-банкрута в установах банків, не звільнено директора боржника ОСОБА_5 та не вжито всіх можливих заходів щодо витребування у нього печатки, штампів, бухгалтерської та іншої документації Приватного підприємства "Зевс", апеляційний суд дійшов висновку про неналежне виконання ліквідатором своїх повноважень під час ліквідаційної процедури та передчасність висновків суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута з припиненням провадження у даній справі про банкрутство.

За таких обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного суду про неповноту дій ліквідатора Кривенка Б.Г. в ході ліквідаційної процедури Приватного підприємства "Зевс" та передчасність висновків суду першої інстанції про можливість завершення ліквідаційної процедури з припиненням банкрута, як юридичної особи, та припиненням провадження у справі у зв'язку із затвердженням звіту ліквідатора.

Доводи ліквідатора Приватного підприємства "Зевс" Кривенка Б.Г. за змістом касаційної скарги про невірну оцінку апеляційним судом обставин справи на предмет наявності правових підстав для припинення провадження у даній справі про банкрутство, як безпідставно порушеного щодо відсутнього боржника, з посиланням на відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.05.2014 року про адресу місцезнаходження Приватного підприємства "Зевс": "42000, Сумська область, місто Ромни, вул. Щучки, 4", не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції про скасування ухвали суду першої інстанції про завершення ліквідаційної процедури підприємства-банкрута, однак, можуть бути враховані місцевим господарським судом в ході подальшого розгляду даної справи на стадії ліквідаційної процедури боржника.

З огляду на зазначене та враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції згідно положень статей 1115, 1117 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 року у справі №5021/1522/12 прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому правові підстави для її зміни чи скасування відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Зевс" в особі ліквідатора Кривенка Бориса Григоровича залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 року у справі №5021/1522/12 залишити без змін.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич